розчулюватися —
розчу́люватися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
розчулюватися —
фр. танути і п. ф. від розчулюватися; док. РОЗЧУЛИТИСЯ, г. перечулитися.
Словник синонімів Караванського
розчулюватися —
-ююся, -юєшся, недок., розчулитися, -люся, -лишся, док. Ставати приємно схвильованим, зворушеним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розчулюватися —
РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЧУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Ставати приємно схвильованим, зворушеним. Тимко м'яв у руках шапку, а вона димом снарядним пахла. – Прощай, Марку ..
Словник української мови у 20 томах
розчулюватися —
РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЧУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Ставати приємно схвильованим, зворушеним. Тимко м’яв у руках шапку, а вона димом снарядним пахла.— Прощай, Марку..
Словник української мови в 11 томах