спілість —
спі́лість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
спілість —
-лості, ж. Якість і стан за знач. спілий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спілість —
СПІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. спі́лий. Збирання льону [треба] провадити в ранній жовтій спілості (з наук. літ.); Селяни уважно стежили за спілістю зерна (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
спілість —
СПІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Якість і стан за знач. спі́лий. Збирання льону [треба] провадити в ранній жовтій спілості (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 224). ∆ Спі́лість гру́нту — стан грунту, готового під посів або посадку сільськогосподарських культур.
Словник української мови в 11 томах