Великий тлумачний словник сучасної мови

спілість

спі́лість

-лості, ж.

Якість і стан за знач. спілий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. спілість — Стиглість, достиглість, дозрілість, доспілість.  Словник синонімів Полюги
  2. спілість — спі́лість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. спілість — СПІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Стан і властивість за знач. спі́лий. Збирання льону [треба] провадити в ранній жовтій спілості (з наук. літ.); Селяни уважно стежили за спілістю зерна (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. спілість — СПІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Якість і стан за знач. спі́лий. Збирання льону [треба] провадити в ранній жовтій спілості (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 224). ∆ Спі́лість гру́нту — стан грунту, готового під посів або посадку сільськогосподарських культур.  Словник української мови в 11 томах