тьмяніти —
ТЬМЯНІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати, робитися тьмяним. Зорі тьмяніли від спалахів ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М. Ю. Тарновський); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується. Над далеким Дніпром встає туман (В.
Словник української мови у 20 томах
тьмяніти —
-іє, недок. 1》 Ставати, робитися тьмяним. 2》 Виднітися невиразно, нечітко чи бути позбавленим блиску, яскравості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тьмяніти —
ТЬМЯ́НИЙ (про очі, погляд тощо — невиразний), ОЛОВ'Я́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИТУМА́НЕНИЙ, МУТНИ́Й розм., ТЬМА́ВИЙ розм.; ПОТЬМА́РЕНИЙ, ПОТУ́ХЛИЙ, ПОЖУ́ХЛИЙ (який став невиразним). З тьмяних очей наче зійшла полуда, вони прояснилися і засвітились думкою (І.
Словник синонімів української мови
тьмяніти —
ТЬМЯНІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати, робитися тьмяним. Зорі тьмяніли від спалахів ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 84); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується. Над далеким Дніпром встає туман (Бабляк, Літопис..
Словник української мови в 11 томах