Значення в інших словниках
-
абетка —
абе́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
абетка —
Азбука, альфабет, алфавит; букви, літери; абеточка.
Словник синонімів Караванського
-
абетка —
Азбука, див. алфавіт
Словник чужослів Павло Штепа
-
абетка —
-и, ж. 1》 Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. За абеткою — в алфавітному порядку. 2》 Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
абетка —
АБЕ́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що алфа́ві́т 1. За допомогою Тура Дмитро виписав абетку і вже через три дні поволі читав і перечитував карту (М.
Словник української мови у 20 томах
-
абетка —
Укр. варіант назви алфавіту (за назвами перших літер а, бе); сформована на підставі кириличної системи знаків; в основу а. сучасної укр. мови покладено так званий гражданський шрифт, запропонований для рос. азбуки при заміні етимологічного правопису на фонетичний.
Універсальний словник-енциклопедія
-
абетка —
АЛФА́ВІ́Т (сукупність букв якої-небудь писемності, розташованих у встановленому порядку), АБЕ́ТКА, А́ЗБУКА. Найдавніша, що дійшла до нас, слов'янська писемність знає два алфавіти — кирилицю й глаголицю (з наукової літератури)...
Словник синонімів української мови
-
абетка —
Абе́тка, -ки, -тці; абе́тки; абе́ток
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
абетка —
АБЕ́ТКА, и, ж. 1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука.
Словник української мови в 11 томах
-
абетка —
Абе́тка, -ки ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. ум. абеточка.
Словник української мови Грінченка