абетка
абе́тка
-и, ж.
1》 Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука.
За абеткою — в алфавітному порядку.
2》 Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
Великий тлумачний словник сучасної української мови