абищо —
(байдуже, що) що-небудь, будь-що, розм. що-будь// що попало, що хочеш.
Словник синонімів Полюги
абищо —
аби́що займенник
Орфографічний словник української мови
абищо —
АБИЩО – АБИ ЩО Абищо, абичого, займ. Байдуже що, що-небудь; дрібниця, ніщо. Набери Христі хоч абищо на кофту (А. Головко); Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю.
Літературне слововживання
абищо —
зай., (байдуже що) будь-що, щобудь, хоч що, хай <�там> що; Р. щонебудь, щось; ЯК ІМ. дрібниця, дурниця, нісенітниця; (хто) ніщо, нікчема; ід. НЕ АБИЩО, не хвіст собачий.
Словник синонімів Караванського
абищо —
абичого (з прийм.: аби з чого, аби до чого і т. ін.), займ. неознач. Байдуже що, що-небудь, будь-що; у знач. ім. Дрібниця. Дурниця, нісенітниця. Ніщо; нікчема (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
абищо —
АБИ́ЩО, аби́чого (з прийм.: аби́ з чо́го, аби́ до чо́го і т. ін.), займ. неознач. 1. Байдуже що, що-небудь, будь-що. Ти будеш там робити абищо, – от, аби не гуляти (Сл. Гр.
Словник української мови у 20 томах
абищо —
хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М.
Фразеологічний словник української мови
абищо —
БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил.
Словник синонімів української мови
абищо —
Аби́що, аби́чого, аби́чому, аби́чим, аби́ з чим, аби́ на чому
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
абищо —
АБИ́ЩО, аби́чого (з прийм.: аби́ з чо́го, аби́ до чо́го і т. ін.), займ. неознач. Байдуже що, що-небудь, будь-що. Ти будеш там робити абищо, — от, аби не гуляти (Сл. Гр.
Словник української мови в 11 томах