Словник української мови в 11 томах

абищо

АБИ́ЩО, аби́чого (з прийм.: аби́ з чо́го, аби́ до чо́го і т. ін.), займ. неознач. Байдуже що, що-небудь, будь-що.

Ти будеш там робити абищо, — от, аби не гуляти (Сл. Гр.);

Останнім часом Валентин Модестович зник до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Шовк., Інженери, 1956, 368);

// у знач. ім. Дрібниця.

Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він (Гл., Вибр., 1951, 13);

Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра — не яка й різниця. Але це тільки здавалось так, а як розмислити краще, виходило інше (Головко, II, 1957, 317);

// Дурниця, нісенітниця.

[Другий відпущеник:] Верзе абищо! Ти не слухай.. Я розкажу доладніше (Л. Укр., II, 1951, 517);

// Ніщо; нікчема (про людину).

От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Сл. Гр.).

[Не] хай тобі́ (йому́) аби́що, лайл. — те саме, що [Не]-хай тобі́ (йому́) ли́хо ( див. лихо¹).

От-то було б… але — нехай йому абищо (Греб., І, 1957, 62);

Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (Коцюб., III, 1956, 158).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. абищо — (байдуже, що) що-небудь, будь-що, розм. що-будь// що попало, що хочеш.  Словник синонімів Полюги
  2. абищо — аби́що займенник  Орфографічний словник української мови
  3. абищо — АБИЩО – АБИ ЩО Абищо, абичого, займ. Байдуже що, що-небудь; дрібниця, ніщо. Набери Христі хоч абищо на кофту (А. Головко); Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю.  Літературне слововживання
  4. абищо — зай., (байдуже що) будь-що, щобудь, хоч що, хай <�там> що; Р. щонебудь, щось; ЯК ІМ. дрібниця, дурниця, нісенітниця; (хто) ніщо, нікчема; ід. НЕ АБИЩО, не хвіст собачий.  Словник синонімів Караванського
  5. абищо — абичого (з прийм.: аби з чого, аби до чого і т. ін.), займ. неознач. Байдуже що, що-небудь, будь-що; у знач. ім. Дрібниця. Дурниця, нісенітниця. Ніщо; нікчема (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. абищо — АБИ́ЩО, аби́чого (з прийм.: аби́ з чо́го, аби́ до чо́го і т. ін.), займ. неознач. 1. Байдуже що, що-небудь, будь-що. Ти будеш там робити абищо, – от, аби не гуляти (Сл. Гр.  Словник української мови у 20 томах
  7. абищо — див. дрібниця; нікчемний; нісенітниця  Словник синонімів Вусика
  8. абищо — хай (неха́й) йому (їй) аби́що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — От то було б...— але нехай йому абищо (Є. Гребінка); Та хай йому абищо! Добре, що не в одній хаті живемо (М.  Фразеологічний словник української мови
  9. абищо — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил.  Словник синонімів української мови
  10. абищо — Аби́що, аби́чого, аби́чому, аби́чим, аби́ з чим, аби́ на чому  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)