абищо
АБИ́ЩО, аби́чого (з прийм.: аби́ з чо́го, аби́ до чо́го і т. ін.), займ. неознач.
1. Байдуже що, що-небудь, будь-що.
Ти будеш там робити абищо, – от, аби не гуляти (Сл. Гр.);
Останнім часом Валентин Модестович звик до думки, що Маєвський абичого йому не порадить (Ю. Шовкопляс).
2. у знач. ім. Щось незначне, дрібниця.
Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він (Л. Глібов);
Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра – не яка й різниця. Але це тільки здавалось так, а як розмислити краще, виходило інше (А. Головко);
// Дурниця, нісенітниця.
[Другий відпущеник:] Верзе абищо! Ти не слухай .. Я розкажу доладніше (Леся Українка);
// Ніщо; нікчема (про людину).
От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)