багно —
-а, с. 1》 Болотисте місце; трясовина, болото (у 1 знач.). || Велика калюжа, грязьке місце. 2》 тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, танення снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (у 2 знач.). Затоптати в багно. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
багно —
БАГНО́, а́, с. 1. Болотисте місце; трясовина, болото (у 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І.
Словник української мови у 20 томах
багно —
Чагарникова рослина торфовищ Європи, Пн. Америки і Пн. Азії; листки зимостійкі, квітки білі; має отруйні та лікувальні властивості; засіб для відлякування молі; потребує охорони.
Універсальний словник-енциклопедія
багно —
ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів.
Фразеологічний словник української мови
багно —
БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм.
Словник синонімів української мови
багно —
Багно́, -на́, -ну́, в -гні́; ба́гна, ба́гнів і ба́гон, ба́гнам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
багно —
БАГНО́, а́, с. 1. Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.). Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
багно —
Багно, -на с. 1) Болото, топь, глубокая грязь. Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно. Грип. ІІІ. 644. Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно. Чуб. ІІІ. 426.
Словник української мови Грінченка