багно
БАГНО́, а́, с.
1. Болотисте місце; трясовина, болото (у 1 знач.).
Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький);
Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле);
Стежка вивела на багна, вкриті іржею (П. Панч).
2. тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу і т. ін. земля на шляхах, стежках і т. ін.; болото (у 2 знач.).
Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Л. Глібов);
В масному багні загрузали підводи до осей (З. Тулуб);
Черевик полетів .. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (М. Руденко);
// Велика калюжа, грязьке місце.
По дворах стояли багна й зеленасті калюжі (М. Коцюбинський).
3. перен. Погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь.
Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Б. Грінченко);
– З цим коханням .. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші .. вороги... (Іван Ле).
4. Болотяна чагарникова рослина родини вересових із дурманним запахом; використовується в народній медицині.
Багно – дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)