багно

БАГНО́, а́, с.

1. Болотисте місце; трясовина, болото (у 1 знач.).

Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький);

Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Іван Ле);

Стежка вивела на багна, вкриті іржею (П. Панч).

2. тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу і т. ін. земля на шляхах, стежках і т. ін.; болото (у 2 знач.).

Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Л. Глібов);

В масному багні загрузали підводи до осей (З. Тулуб);

Черевик полетів .. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (М. Руденко);

// Велика калюжа, грязьке місце.

По дворах стояли багна й зеленасті калюжі (М. Коцюбинський).

3. перен. Погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь.

Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Б. Грінченко);

– З цим коханням .. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші .. вороги... (Іван Ле).

4. Болотяна чагарникова рослина родини вересових із дурманним запахом; використовується в народній медицині.

Багно – дуже популярна народна лікарська рослина, на яку є попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

багно

Значення в інших словниках