багно

БАГНО́, а́, с.

1. Болотисте місце; трясовина, болото (в 1 знач.).

Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Н.-Лев., II, 1956, 367);

Сотні гинули від настирливого переслідування козаків або тонули в багні і в річці (Ле, Україна, 1940, 291);

Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Панч, III, 1956, 72);

// Велика калюжа, грязьке місце.

По дворах стояли багна й зеленасті калюжі (Коцюб., I, 1955, 308).

2. тільки одн. Розріджена внаслідок дощів, розтавання снігу та ін. земля на шляхах, стежках і т. д.; болото (в 2 знач.).

Де не взялась Свиня і стала чухать об драбину Багном обляпаную спину (Гл., Вибр., 1957, 216);

В масному багні загрузали підводи до осей (Тулуб, Людолови, II, 1957, 325);

Черевик полетів.. просто в груди, заплескав багном бороду, новий мундир, обличчя (Руд., Вітер.., 1958, 95).

◊ Затопта́ти (втопта́ти) в багно́ — принизити, заплямувати.

Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже підвелася (Кучер, Зол. руки, 1948, 3).

3. перен. Про погане оточення, середовище лихих або відсталих людей, що має несприятливий вплив на кого-небудь.

Щось починало їй [Левантині] казати, що даремна її надія, що не має вона такої сили, щоб вирвати Романа з того багна [злодійського], в якому він опинився (Гр., II, 1963, 285);

— З цим коханням.. неминучі перспективи потрапити тобі в гниле багно, яке так легко використовують наші класові вороги… (Ле, Міжгір’я, 1953, 43).

4. (Ledum palustre). Болотяна чагарникова рослина з дурманячим запахом; використовується в народній медицині.

Багно дуже популярна народна лікарська рослина, на яку в попит навіть у тих місцевостях, де вона звичайно не росте (Лікар. рослини.., 1958, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

багно

Значення в інших словниках