багно

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т. ін.) кого. Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища або позбутися злиднів. Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний); — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка); Так ось знайте, що .. я отим самим “лібералізмом” витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський); // Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).

втопта́ти в багню́ку (в багно́, в зе́млю і т. ін.) кого. Заплямувати, зганьбити, дискредитувати когось. — Хіба німці не втоптали в багнюку свого Гете і Шіллера? — казав він (Гречкун) (Ю. Бедзик); — Пусти його, се добра людина: у багно тебе не втопче (П. Куліш); — А отой (Польський) мене доїв, той мене в землю втоптав! — і Порох знову заходив по хаті (Панас Мирний).

міси́ти боло́то (багно́, багню́ку і т. ін.). Йти, їхати, ходити по розмитій дорозі, по бездоріжжю. Підводи, за наказом фельдфебеля, перемістилися у хвіст колони і тепер поволеньки місили болото позаду (П. Козланюк); Хай знає, що всю зиму ці чоботи міситимуть тут багнюку (О. Гончар). міси́ти нога́ми багню́ку. Після відпочинку люди побадьорішали, дружно місили ногами багнюку (Григорій Тютюнник).

топта́ти / затопта́ти в боло́то (в грязь, в багно́) кого. Принижувати чию-небудь гідність, знеславлювати когось, ганьбити. (Микола:) Не показуйся прилюдно з ним. Не топчи в болото моєї бідної голови (І. Франко); — Чи чули ви, як тільки що говорили там, як картали нас, як топтали нас в грязь? (І. Нечуй-Левицький); Воно (минуле) зібгало Ярину Валах на роздоріжжі, затоптало в багно, але вона вже піднялася (В. Кучер).