Значення в інших словниках
-
безвідрадний —
безвідра́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безвідрадний —
безодрадний, -а, -е. Який не має, не дає радості; тяжкий, похмурий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безвідрадний —
БЕЗВІДРА́ДНИЙ, рідко БЕЗОДРА́ДНИЙ, а, е. Який не має, не дає радості; тяжкий, похмурий. Час, як безногий чоловік, лізе, туга та горе гадюкою в'ється біля серця, безодрадні думки обіймають голову (П.
Словник української мови у 20 томах
-
безвідрадний —
СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...
Словник синонімів української мови
-
безвідрадний —
Безвідра́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безвідрадний —
БЕЗВІДРА́ДНИЙ, БЕЗОДРА́ДНИЙ, а, е. Який не має, не дає радості; тяжкий, похмурий. Він не знав, що моє положення таке безвідрадне, що моє одруження таке невідповідне (Коб.
Словник української мови в 11 томах