Значення в інших словниках
-
безвітря —
безві́тря іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
безвітря —
-я, с. Відсутність вітру; безвітряна погода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безвітря —
БЕЗВІ́ТРЯ, я, с. Відсутність вітру; безвітряна погода. Тихо, поволі .. пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. Достоту корабель той у безвітря серед моря (М. Коцюбинський); На безвітрі ліс стояв нерухомо (А.
Словник української мови у 20 томах
-
безвітря —
БЕЗВІ́ТРЯ (безвітряна погода); ЗАТИ́ШШЯ (припинення вітру, тимчасове встановлення тихої погоди); ШТИЛЬ (відсутність вітру над водяним простором, рідше — в природі взагалі). Туман Непрядви стелеться в безвітрі, Глухий, беззвучний, як болотний мох (М.
Словник синонімів української мови
-
безвітря —
Безві́тря, -ря, -рю, -рям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безвітря —
БЕЗВІ́ТРЯ, я, с. Відсутність вітру; безвітряна погода. Тихо, поволі.. пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. Достоту корабель той у безвітря серед моря (Коцюб., І, 1955, 181); На безвітрі ліс стояв нерухомо (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 327).
Словник української мови в 11 томах
-
безвітря —
Безвітря, -ря с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.
Словник української мови Грінченка