Значення в інших словниках
-
безгучно —
безгу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
безгучно —
Присл. до безгучний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безгучно —
БЕЗГУ́ЧНО. Присл. до безгу́чний. Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює – безгучно, тихо, плавно, мірно (Леся Українка); Берези визирали з-за дубів і безгучно, радісно сміялися (В.
Словник української мови у 20 томах
-
безгучно —
БЕЗГУ́ЧНО. Присл. до безгу́чний. Неріса танцює, все держачись позад Антея; танцює — безгучно, тихо, плавко, мірно (Л. Укр., III, 1952, 463); Безгучно ронять верби пожовкле листя на чисті застиглі плеса води (Гончар, Таврія.., 1957, 656).
Словник української мови в 11 томах