Значення в інших словниках
-
безмежжя —
безме́жжя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
безмежжя —
-я, с. 1》 Безмежні простори. 2》 перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безмежжя —
БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, с. 1. Безмежні простори. Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі .. ріки (О. Довженко); Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (М.
Словник української мови у 20 томах
-
безмежжя —
БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого...
Словник синонімів української мови
-
безмежжя —
БЕЗМЕ́ЖЖЯ, я, с. 1. Безмежні простори. Про даль я мрію, про безмежжя хмарні (Бажан, І, 1946, 221); Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі російські ріки (Довж., Зач. Десна, 1957, 221). 2. перен. Надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах