Значення в інших словниках
-
безсрібник —
безсрі́бник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
безсрібник —
-а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безсрібник —
БЕЗСРІ́БНИК, а, ч. Не жадібна до грошей, некорислива людина. “Житіє” малює патріарха Іова безсрібником, що не думав про власне благополуччя, а жив виключно турботами про паству (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
безсрібник —
БЕЗСРІ́БНИК, а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина.
Словник української мови в 11 томах