безсрібник

безсрі́бник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. безсрібник — -а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безсрібник — БЕЗСРІ́БНИК, а, ч. Не жадібна до грошей, некорислива людина. “Житіє” малює патріарха Іова безсрібником, що не думав про власне благополуччя, а жив виключно турботами про паству (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. безсрібник — див. щедрий  Словник синонімів Вусика
4. безсрібник — БЕЗСРІ́БНИК, а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина.  Словник української мови в 11 томах