Великий тлумачний словник сучасної мови

безсрібник

безсрі́бник

-а, ч., заст.

Не жадібна до грошей, некорислива людина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безсрібник — безсрі́бник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безсрібник — БЕЗСРІ́БНИК, а, ч. Не жадібна до грошей, некорислива людина. “Житіє” малює патріарха Іова безсрібником, що не думав про власне благополуччя, а жив виключно турботами про паству (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. безсрібник — див. щедрий  Словник синонімів Вусика
  4. безсрібник — БЕЗСРІ́БНИК, а, ч., заст. Не жадібна до грошей, некорислива людина.  Словник української мови в 11 томах