Значення в інших словниках
-
бемкання —
бе́мкання іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
бемкання —
-я, с., розм. Дія за знач. бемкати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бемкання —
БЕ́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бе́мкати і звуки, утворювані цією дією. Здалеку долинуло бемкання дзвонів (В. Малик); Дзвін бемкав оглушливо, він тривожно кликав, і бемкання його зливалося в суцільне важке гудіння (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
-
бемкання —
БЕ́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бе́мкати і звуки, утворювані цієї дією. Дзвін бемкав оглушливо, він тривожно кликав, і бемкання його зливалося в суцільне важке гудіння (Донч., V, 1957, 154).
Словник української мови в 11 томах