бемкання
БЕ́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бе́мкати і звуки, утворювані цієї дією.
Дзвін бемкав оглушливо, він тривожно кликав, і бемкання його зливалося в суцільне важке гудіння (Донч., V, 1957, 154).
Словник української мови (СУМ-11)БЕ́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бе́мкати і звуки, утворювані цієї дією.
Дзвін бемкав оглушливо, він тривожно кликав, і бемкання його зливалося в суцільне важке гудіння (Донч., V, 1957, 154).
Словник української мови (СУМ-11)