Значення в інших словниках
-
бесур —
бе́сур іменник чоловічого роду бусурман арх.
Орфографічний словник української мови
-
бесур —
-а, ч., розм., заст. Те саме, що бусурман 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бесур —
БЕ́СУР, а, ч., заст., розм. Те саме, що бусурма́н 2. [Микита:] Ой бесуре, не попадайся ти мені! (М. Кропивницький).
Словник української мови у 20 томах
-
бесур —
БЕ́СУР, а, ч., розм., заст. Те саме, що бусурма́н 2. [Микита:] Ой бесуре, не попадайся ти мені! (Кроп., І, 1958, 64).
Словник української мови в 11 томах
-
бесур —
Бесур, -ра м. = бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16.
Словник української мови Грінченка