бесур
БЕ́СУР, а, ч., заст., розм.
Те саме, що бусурма́н 2.
[Микита:] Ой бесуре, не попадайся ти мені! (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)БЕ́СУР, а, ч., заст., розм.
Те саме, що бусурма́н 2.
[Микита:] Ой бесуре, не попадайся ти мені! (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)