Словник синонімів Вусика

бильце

див. держак

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. бильце — би́льце іменник середнього роду невисока огорожа по краях сходів; поручні частіше вживається у множині  Орфографічний словник української мови
  2. бильце — БИ́ЛЬЦЕ див. би́льця.  Словник української мови у 20 томах
  3. бильце — БИ́ЛЬЦЯ мн. (БИ́ЛЬЦЕ одн.) (бічні опори крісла, канапи, ліжка і т. ін.), ПО́РУЧНІ мн. (ПО́РУЧЕНЬ одн.), ПОРУ́ЧЧЯ збірн., ПОБІ́ЧНИЦЯ рідше; ПІДЛОКІ́ТНИК перев. мн., РУ́ЧКА (опора крісла).  Словник синонімів української мови
  4. бильце — Би́льце, -ця, -цю; би́льця, би́лець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бильце — БИ́ЛЬЦЕ див. би́льця.  Словник української мови в 11 томах
  6. бильце — Бильце, -ця с. 1) ум. отъ било. 2) Рамы у люльки. Чуб. VII. 386. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Мет. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала. Черк. у. 3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (см.  Словник української мови Грінченка