Значення в інших словниках
-
блажен —
блаже́н прислівник незмінювана словникова одиниця у значенні присудкового слова
Орфографічний словник української мови
-
блажен —
у знач. присудк. сл. Те саме, що блаженний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
блажен —
БЛАЖЕ́Н, пред. Те саме, що блаже́нний 1. Не той блажен, хто загрібає золото Та дивні перли Індії, – Щасливий, хто малим задовольняється. Нещасний, хто не знає меж! (М. Зеров); Блажен, хто не навчився жить, блажен, хто зна – любить (В. Стус).
Словник української мови у 20 томах
-
блажен —
ЩАСЛИ́ВИЙ (який має щастя, який зазнає щастя, радості; який виражає щастя, зумовлений щастям), БЛАЖЕ́Н́НИЙ книжн., БЛАЖЕН книжн. рідко, ЩА́СНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
блажен —
БЛАЖЕ́Н, у знач, присудк. сл. Те саме, що блаже́нний. Не той блажен, хто загрібає золото Та дивні перли Індії, — Щасливий, хто малим задовольняється. Нещасний, хто не знає меж! (Зеров, Вибр., 1966, 384).
Словник української мови в 11 томах