Значення в інших словниках
-
блистіти —
блисті́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
блистіти —
блищу, блистиш, недок., рідко. Те саме, що блищати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
блистіти —
Кресати, креснути, кресонути, викресати, викреснути, закресати, зікресати, скресати, скреснути, лискати, писнути, лискнути, вилискувати, вилискати, повилискувати, вилискуватися, вилиснутися, злискати, злиснути, позлискати, полискувати, полискати...
Словник чужослів Павло Штепа
-
блистіти —
БЛИСТІ́ТИ, блищу́, блисти́ш, недок., рідко. Те саме, що блища́ти. Веселе сонечко блистить, Проміння щедро ллє (П. Грабовський); По тім боці Пруту простяглася широка рівна низина, заросла лозою, з болотами, в яких і досі блистіла до сонця вода (О.
Словник української мови у 20 томах
-
блистіти —
БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
блистіти —
БЛИСТІ́ТИ, блищу́, блисти́ш, недок., рідко. Те саме, що блища́ти 1. Веселе сонечко блистить, Проміння щедро ллє (Граб., І, 1959, 327); По тім боці Пруту простяглася широка рівна низина, заросла лозою, з болотами, в яких і досі блистіла до сонця вода (Мак.
Словник української мови в 11 томах