бридій

див. гидкий

Значення в інших словниках

1. бридій — БРИДІ́Й, я́, ч., діал. Той, хто часто відчуває або виявляє огиду.  Словник української мови у 20 томах
2. бридій — Бридій, -дія м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31.  Словник української мови Грінченка