бридій БРИДІ́Й, я́, ч., діал. Той, хто часто відчуває або виявляє огиду. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках бридій — див. гидкий Словник синонімів Вусика бридій — Бридій, -дія м. = брид 2. Та я за цим бридієм усі (пісні) позабувала. О. 1862. VI. 31. Словник української мови Грінченка