Значення в інших словниках
-
бритоголовий —
бритоголо́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бритоголовий —
-а, -е. З бритою головою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бритоголовий —
БРИТОГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. З бритою головою. Праворуч від жінки сидить по-армійському випростаний бритоголовий мужчина в цивільному, за ним – смаглявий військовий з сивиною на скронях (О.
Словник української мови у 20 томах
-
бритоголовий —
крим., міл., жрм. 1. -ого. Молодий рядовий член злочинного угруповання, характерною ознакою зовнішности якого є стрижена голова, кремезна статура. 2. -а, -е. З остриженою головою, як у молодого члена злочинного угруповання.
Словник жарґонної лексики української мови
-
бритоголовий —
ГО́ЛЕНИЙ (який поголив волосся; на якому зрізано бритвою волосся), БРИ́ТИЙ, БРИТОГОЛО́ВИЙ, ГОЛОМО́ЗИЙ розм., ГИ́РЯВИЙ діал. (з виголеною головою). Сидів (бай) в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (З.
Словник синонімів української мови
-
бритоголовий —
БРИТОГОЛО́ВИЙ, а, е. З бритою головою. За прилавком буфету володарює буфетник — огрядний бритоголовий мужчина з чорними вусиками (Гончар, Маша.., 1959, 77).
Словник української мови в 11 томах