бритоголовий
крим., міл., жрм.
1. -ого. Молодий рядовий член злочинного угруповання, характерною ознакою зовнішности якого є стрижена голова, кремезна статура.
2. -а, -е. З остриженою головою, як у молодого члена злочинного угруповання. Перед входом тусувалися справжнісінькі бритоголові "сфінкси" — "батьки, блін, жаху" (ПіК, 2002, № 31).
Короткий словник жарґонної лексики української мови