Значення в інших словниках
-
брюнет —
брюне́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
брюнет —
-а, ч. Темно- або чорноволосий чоловік із темними очима; чорнявий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
брюнет —
Смаглій, смаглявець, див. смуглий, темнолиций
Словник чужослів Павло Штепа
-
брюнет —
БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч. Темноволосий, чорноволосий, чорнявий чоловік. Один із них був високий, плечистий брюнет літ, може, тридцяти п'яти (І. Франко); Середній на зріст [Митро Хведорович]! Кремезненький! .. Ні шатен, ні блондин, ні брунет...
Словник української мови у 20 томах
-
брюнет —
БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет.
Словник синонімів української мови
-
брюнет —
Брюне́т, -та; -не́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
брюнет —
БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч. Темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий. Один із них був високий, плечистий брюнет, літ, може, тридцяти п’яти (Фр., VIII, 1952, 321); Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима.
Словник української мови в 11 томах