брюнет
БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч.
Темноволосий, чорноволосий, чорнявий чоловік.
Один із них був високий, плечистий брюнет літ, може, тридцяти п'яти (І. Франко);
Середній на зріст [Митро Хведорович]! Кремезненький! .. Ні шатен, ні блондин, ні брунет... (Остап Вишня).
(1) Жагу́чий брюне́т – людина з дуже чорним волоссям і темними (перев. чорними) очима.
Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. – Брюнет, жагучий брюнет (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)