брюнет
БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч.
Темноволосий, чорноволосий, чорнявий чоловік.
Один із них був високий, плечистий брюнет літ, може, тридцяти п'яти (І. Франко);
Середній на зріст [Митро Хведорович]! Кремезненький! .. Ні шатен, ні блондин, ні брунет... (Остап Вишня).
(1) Жагу́чий брюне́т – людина з дуже чорним волоссям і темними (перев. чорними) очима.
Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. – Брюнет, жагучий брюнет (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брюнет — брюне́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- брюнет — -а, ч. Темно- або чорноволосий чоловік із темними очима; чорнявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брюнет — Смаглій, смаглявець, див. смуглий, темнолиций Словник чужослів Павло Штепа
- брюнет — див. чорнобривий Словник синонімів Вусика
- брюнет — БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет. Словник синонімів української мови
- брюнет — Брюне́т, -та; -не́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- брюнет — БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч. Темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий. Один із них був високий, плечистий брюнет, літ, може, тридцяти п’яти (Фр., VIII, 1952, 321); Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. Словник української мови в 11 томах