1. Словник української мови в 11 томах

брюнет

БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч. Темноволосий, чорноволосий чоловік; чорнявий.

Один із них був високий, плечистий брюнет, літ, може, тридцяти п’яти (Фр., VIII, 1952, 321);

Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет, жагучий брюнет (Тют., Вир, 1960, 212);

Середній на зріст [Митро Хведорович]! Кремезненький!.. Ні шатен, ні блондин, ні брунет… (Вишня, І, 1956, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брюнет — брюне́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. брюнет — -а, ч. Темно- або чорноволосий чоловік із темними очима; чорнявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брюнет — Смаглій, смаглявець, див. смуглий, темнолиций Словник чужослів Павло Штепа
  4. брюнет — БРЮНЕ́Т, рідко БРУНЕ́Т, а, ч. Темноволосий, чорноволосий, чорнявий чоловік. Один із них був високий, плечистий брюнет літ, може, тридцяти п'яти (І. Франко); Середній на зріст [Митро Хведорович]! Кремезненький! .. Ні шатен, ні блондин, ні брунет... Словник української мови у 20 томах
  5. брюнет — див. чорнобривий Словник синонімів Вусика
  6. брюнет — БРЮНЕ́Т, ЧОРНЯ́ВИЙ розм., ЧОРНОВОЛО́СИЙ розм., ЧОРНОГОЛО́ВИЙ розм., ЧОРНОЧУ́БИЙ розм., ЧО́РНИЙ розм. Юля безсоромно розглядала його своїми млосними, ледь прищуленими очима. — Брюнет. Словник синонімів української мови
  7. брюнет — Брюне́т, -та; -не́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)