1. Словник української мови в 11 томах

брюнетка

БРЮНЕ́ТКА, и, ж. Жін. до брюне́т.

— А які ж вам більше припадають до вподоби: чи блондинки, чи брюнетки? (Н.-Лев., II, 1956, 224);

Вони різнились лише тим, що Зоя була блондинка, Тамара — шатенка, а Зіна — брюнетка (Трубл., II, 1955, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брюнетка — брюне́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. брюнетка — -и. Жін. до брюнет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брюнетка — БРЮНЕ́ТКА, рідко БРУНЕ́ТКА, и, ж. Жін. до брюне́т. – А які ж вам більше припадають до вподоби: чи блондинки, чи брюнетки? (І. Нечуй-Левицький); Вони різнились лише тим, що Зоя була блондинка, Тамара – шатенка, а Зіна – брюнетка (М. Словник української мови у 20 томах
  4. брюнетка — БРЮНЕ́ТКА, ЧОРНЯ́ВА розм., ЧОРНЯ́ВКА розм., ЧОРНОВОЛО́СА розм., ЧОРНОГОЛО́ВА розм., ЧОРНОКО́СА розм., ЧО́РНА розм. Камілла, вродлива брюнетка, лежить на ліжку (І. Словник синонімів української мови
  5. брюнетка — Брюне́тка, -тки, -тці; -не́тки, -не́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)