брюнетка
БРЮНЕ́ТКА, рідко БРУНЕ́ТКА, и, ж.
Жін. до брюне́т.
– А які ж вам більше припадають до вподоби: чи блондинки, чи брюнетки? (І. Нечуй-Левицький);
Вони різнились лише тим, що Зоя була блондинка, Тамара – шатенка, а Зіна – брюнетка (М. Трублаїні);
А навпроти сидять дві цілком однакові дівахи .. Так, я сказав однакові, хоч одна з них фарбована брунетка, інша – така ж блондинка (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брюнетка — брюне́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- брюнетка — -и. Жін. до брюнет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брюнетка — БРЮНЕ́ТКА, ЧОРНЯ́ВА розм., ЧОРНЯ́ВКА розм., ЧОРНОВОЛО́СА розм., ЧОРНОГОЛО́ВА розм., ЧОРНОКО́СА розм., ЧО́РНА розм. Камілла, вродлива брюнетка, лежить на ліжку (І. Словник синонімів української мови
- брюнетка — Брюне́тка, -тки, -тці; -не́тки, -не́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- брюнетка — БРЮНЕ́ТКА, и, ж. Жін. до брюне́т. — А які ж вам більше припадають до вподоби: чи блондинки, чи брюнетки? (Н.-Лев., II, 1956, 224); Вони різнились лише тим, що Зоя була блондинка, Тамара — шатенка, а Зіна — брюнетка (Трубл., II, 1955, 7). Словник української мови в 11 томах