Значення в інших словниках
-
булькнути —
бу́лькнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
булькнути —
-не, док. 1》 Однокр. до булькати. 2》 розм. Упасти з бульканням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
булькнути —
БУ́ЛЬКНУТИ, не, док. 1. Однокр. до бу́лькати. Ломачевський кинув жабу в воду; жаба булькнула й сховалась (І. Нечуй-Левицький); Дмитро простягнув чашечку під кран, крутнув. Кран безвольно булькнув (А. Крижанівський). 2. розм. Упасти з бульканням.
Словник української мови у 20 томах
-
булькнути —
БУ́ЛЬКАТИ (про рідину — утворювати короткі й часті звуки під час переливання, кипіння; видавати звуки, схожі на ті, що утворюються під час переливання або кипіння рідини), БУЛЬКОТА́ТИ (БУЛЬКОТІ́ТИ) підсил. розм.; КЛЕКОТА́ТИ (КЛЕКОТІ́ТИ) підсил.
Словник синонімів української мови
-
булькнути —
БУ́ЛЬКНУТИ, не, док. 1. Однокр. до бу́лькати. Ломачевський кинув жабу в воду; жаба булькнула й сховалась (Н.-Лев., III, 1956, 128). 2. розм. Упасти з бульканням. Зірвавшись з-під ноги, покотився вниз і дзвінко булькнув у річку камінець (Коз., Вісімсот.., 1953, 57).
Словник української мови в 11 томах
-
булькнути —
Булькнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ булькати. Тільки булькнув пан у воду та бульбашки позскакували наверх води. Чуб. II. 566.
Словник української мови Грінченка