Значення в інших словниках
-
булькіт —
бу́лькіт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
булькіт —
-коту, ч. Дія за знач. булькати, булькотати 1) і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
булькіт —
БУ́ЛЬКІТ, коту, ч. Дія за знач. бу́лькати, булькота́ти 1 і звуки, утворювані цією дією. Усе це з плачем викрикнула Маланка Андрієві в спину при булькоті горнятка (М. Коцюбинський); Талі й дощові води з шумом, шипінням і дзвінким булькотом поспішали до річки (В. Козаченко).
Словник української мови у 20 томах
-
булькіт —
Бу́лькіт, -коту, -тові, в -коті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
булькіт —
БУ́ЛЬКІТ, коту, ч. Дія за знач. бу́лькати, булькота́ти 1 і звуки, утворювані цією дією. Усе це, з плачем, викрикнула Малайка Андрієві в спину при булькоті горнятка (Коцюб., II, 1955, 22); Талі й дощові води з шумом, шипінням і дзвінким булькотом поспішали до річки (Коз., Гарячі руки, 1960, 23).
Словник української мови в 11 томах
-
булькіт —
Булькіт, -коту м. Клокотаніе.
Словник української мови Грінченка