Значення в інших словниках
-
бунтівничий —
бунтівни́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бунтівничий —
-а, -е. Те саме, що бунтівницький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бунтівничий —
БУНТІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що бунтівни́цький. – Ви скажіть сьому зухвальцю... Коли він складання віршів Бунтівничих не покине, То в тюрму його закину (Леся Українка); * Образно. Де над полками сонце бунтівниче, Над танками пожарів ожеред – Там битва йде (А. Малишко).
Словник української мови у 20 томах
-
бунтівничий —
БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙ рідше; БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
бунтівничий —
Бунтівни́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бунтівничий —
БУНТІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що бунтівни́цький. — Ви скажіть сьому зухвальцю… Коли він складання віршів Бунтівничих не покине. То в тюрму його закину (Л. Укр., I, 1951, 384); *Образно. Де над полками сонце бунтівниче. Над танками пожарів ожеред — Там битва йде (Мал., II, 1956, 109).
Словник української мови в 11 томах