Значення в інших словниках
-
буханчик —
буха́нчик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
буханчик —
-а, ч. Зменш. до бухан 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
буханчик —
БУХА́НЧИК, а, ч. Зменш. до буха́н 1. Там лакомини різні їли [боги], Буханчики пшеничні білі (І. Котляревський); Буханчик хліба на столі лежить та ніж (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
-
буханчик —
БУХА́НЧИК, а, ч. Зменш. до буха́н 1. Там лакомини різні їли [боги], Буханчики пшеничні білі (Котл., І, 1952, 95); Буханчик хліба на столі лежить та ніж (Вовчок, I, 1955, 147).
Словник української мови в 11 томах
-
буханчик —
Бухан, -на м. 1) = буханець. Пшенишний бухан. Грин. ІІ. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. ІІ. 86. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ном. № 4963. ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.
Словник української мови Грінченка