буханчик
БУХА́НЧИК, а, ч.
Зменш. до буха́н 1.
Там лакомини різні їли [боги], Буханчики пшеничні білі (І. Котляревський);
Буханчик хліба на столі лежить та ніж (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)БУХА́НЧИК, а, ч.
Зменш. до буха́н 1.
Там лакомини різні їли [боги], Буханчики пшеничні білі (І. Котляревський);
Буханчик хліба на столі лежить та ніж (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)