Значення в інших словниках
-
буць —
-і, ч., діал. Невдало випечена хлібина із тіста, яке погано зійшло або спеклося.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
буць —
Буць, -ця м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. посл.
Словник української мови Грінченка