Значення в інших словниках
-
бійня —
бі́йня іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
бійня —
-і, ж. Масове знищення людей, тварин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бійня —
БІ́ЙНЯ, і, ж. 1. Масове знищення людей. Був ще двічі поранений – віддав свою данину всесвітній бійні Андрій-столяр (Є. Кротевич); Кривава бійня забрала життя 15 тисяч батуринців, переважно мирних беззахисних жителів – дітей, жінок, стариків (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
бійня —
БІ́ЙНЯ, і, ж. Масове знищення людей. Був ще двічі поранений — віддав свою данину всесвітній бійні Андрій-столяр (Крот., Вибр., 1959, 28); Прокляті фашисти! Це вони почали криваву бійню (Ряб., Жайворонки, 1957, 224).
Словник української мови в 11 томах