Значення в інших словниках
-
верховинка —
I -и, ж. Зменш. до верховина 1). II див. верховинці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
верховинка —
ВЕРХОВИ́НКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до верхови́на 1. Полонинко, верховинко, чимесь [чим] так згорділа? (М. Коцюбинський). ВЕРХОВИ́НКА² див. верхови́нці.
Словник української мови у 20 томах
-
Верховинка —
Верхови́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
верховинка —
ВЕРХОВИ́НКА¹, и, ж. Зменш. до верхови́на 1. Полонинко, верховинко, чимесь так згорділа..? (Коцюб., II, 1955, 320). ВЕРХОВИ́НКА² див. верхови́нці.
Словник української мови в 11 томах
-
верховинка —
Верховина, -ни ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. Рудч. Ск. І. 4. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Гол. І. 96. ум. верховинка. Шух. І. 204.
Словник української мови Грінченка