Словник синонімів Вусика

вибачатися

Виправдуватися, звинятися, перепрошати, перепрошатися, перепрошувати, перепрошуватися, пробачатися

Фразеологічні синоніми: брати свої слова назад; просити вибачення; просити пробачення; просити прощення; просити та перепрошувати

Слова вибачення: Будьте вибачні! Вибачайте! Вибачайте на слові! Вибачайте на цім слові! Вибачте! Даруйте! Даруйте на слові! Звиняйте! Перепрошую! Пробачайте! Пробачте! Простіть! Простіть великодушно! Прошу вибачити! Прошу пробачити!

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. вибачатися — (просити вибачення в когось) перепрошувати.  Словник синонімів Полюги
  2. вибачатися — вибача́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. вибачатися — Пробачатися, перепрошувати кого, просити пробачення <�пардону> у кого.  Словник синонімів Караванського
  4. вибачатися — Вибачатися, прощати, дарувати, перепрошувати Люди, що не дбають за культуру власної мови, часто помилково кажуть: «Я вибачаюся». Так сказати не можна, бо частка -ся означає себе, отже, виходить, що людина вибачає саму себе, тимчасом як уважає...  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. вибачатися — -аюся, -аєшся, недок., вибачитися, -чуся, -чишся, док. Просити вибачення, усвідомлюючи свою провину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вибачатися — ВИБАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́БАЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. 1. Просити вибачення. Виходжу я з двору, а Семенюта дякує і вибачається, що нема чого дати за роботу (В. Барка); Знала, що даремно образила подругу. Першою думкою було вибачитись (О.  Словник української мови у 20 томах
  7. вибачатися — I. ПЕРЕПРО́ШУВАТИ кого за що і без додатка (просити вибачення), ВИБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПРОБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРОША́ТИ кого за що і без додатка, діал.  Словник синонімів української мови
  8. вибачатися — ВИБАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́БАЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Просити вибачення, усвідомлюючи свою провину. Дуже вибачаюсь, що самому ніколи забігти до Вас (Мирний, V, 1955, 426); Знала, що даремно образила подругу. Першою думкою було вибачитись (Донч., V, 1957, 335).  Словник української мови в 11 томах