вибоїна —
вибо́їна іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
вибоїна —
-и, ж. 1》 Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибій. 2》 Вибите внаслідок частої їзди заглиблення, яма на дорозі; вибій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибоїна —
Бакай, баюра, калабаня, рипа, див. лужа, ухаб
Словник чужослів Павло Штепа
вибоїна —
ВИБО́ЇНА, и, ж. 1. Те саме, що ви́бій¹ 1. Лише внизу [стіни] залишилася вибоїна, що в неї може пролізти людина (І. Микитенко); При падінні з уступу вода легко робить вибоїну, яка стає дедалі глибшою (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
вибоїна —
ВИБО́ЇНА (заглиблення на дорозі, що утворилося внаслідок частої їзди), ВИ́БІЙ, Я́МА, БАЮ́РА рідше, ЗАБО́ЇНА діал., ЗАБІ́Й діал. На вибоїні машина підскочила (М.
Словник синонімів української мови
вибоїна —
ВИБО́ЇНА, и, ж. 1. Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибій. Лише внизу [стіни] залишилася вибоїна, що в неї може пролізти людина (Мик., І, 1957, 116); При падінні з уступу вода легко робить вибоїну, яка стає дедалі глибшою (Фіз. геогр.
Словник української мови в 11 томах
вибоїна —
Вибо́їна, -ни ж. Ухабъ, углубленіе на дорогѣ. Желех. см. вибій 1.
Словник української мови Грінченка