Значення в інших словниках
-
вивірчувати —
виві́рчувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вивірчувати —
Виверчувати, викручувати, вигвинчувати; (діру) висвердлювати.
Словник синонімів Караванського
-
вивірчувати —
-ую, -уєш, недок., вивертіти, -рчу, -ртиш, док., перех. 1》 Вертячи, повертаючи, виймати що-небудь; вигвинчувати. 2》 Утворювати заглибину, отвір свердлом або яким-небудь іншим інструментом; висвердлювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вивірчувати —
див. буравити
Словник чужослів Павло Штепа
-
вивірчувати —
ВИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., що. 1. Вертячи, повертаючи, виймати що-небудь; вигвинчувати. Вивірчувати лампочку. 2. Утворювати заглибину, отвір свердлом або чимось іншим; висвердлювати.
Словник української мови у 20 томах
-
вивірчувати —
ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.
Словник синонімів української мови
-
вивірчувати —
ВИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., перех. 1. Вертячи, повертаючи, виймати що-небудь; вигвинчувати. 2. Утворювати заглибину, отвір свердлом або яким-небудь іншим інструментом; висвердлювати.
Словник української мови в 11 томах
-
вивірчувати —
Вивірчувати, -чую, -єш сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Высверливать, высверлить, вывертѣть. 2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.
Словник української мови Грінченка