Значення в інших словниках
-
видзвін —
ви́дзвін іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
видзвін —
-дзвону, ч. Дзенькіт, дзвін, що звучить раз у раз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
видзвін —
ВИ́ДЗВІН, вону, ч. Дзенькіт, дзвін, що звучить із певною періодичністю. З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших пішаниць (О.
Словник української мови у 20 томах
-
видзвін —
ВИ́ДЗВІН, дзвону, ч. Дзенькіт, дзвін, що звучить раз у раз. З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших-пішаниць (Гончар, Таврія.., 1957, 24); Гомін рідної Москви чути разом з видзвонами годинника Кремлівської вежі (Ю. Янов., І, 1958, 620).
Словник української мови в 11 томах